Усунення уникаючої поведінки

Сучасний спосіб і ритм життя вимагає від людини витривалості та високої працездатності. Це передбачає ведення активного способу життя, стресостійкість і міцні соціальні контакти.

Однак існують певні психологічні захворювання та розлади, які здатні значно погіршити якість життя і зіпсувати потенційно успішну кар'єру. Однією з таких проблем вважається "уникаючий розлад особистості" або "уникаюча поведінка".

Уникаюча поведінка - це складний психічний розлад, який характеризується крайньою соціальною загальмованістю, почуттям неадекватності та високою чутливістю до негативної оцінки. Пацієнти часто уникають соціальної взаємодії і контактів з людьми через страх бути розкритикованими.

Люди з уникаючим розладом намагаються не допускати близьких емоційних зв'язків, не прагнуть нових знайомств, не хочуть обговорювати труднощі і приховують свої емоції. Хворі, як правило, не говорять про себе, уникають спірних ситуацій, не висловлюють власні почуття та думки.

Пацієнти під будь-яким приводом ухиляються від громадських заходів. Страх бути висміяним і незрозумілим іншими людьми у них настільки сильний, що вони готові знехтувати можливістю завести добрі знайомства.

Особисте життя також, як правило, відсутнє. Боячись грубої відмови, особи з уникаючим розладом не допускають зближення і романтичних відносин, не надають емоційної підтримки партнеру, рідко проявляють ініціативу, уникають відповідальності та розмов про майбутнє.

Причини появи уникаючого розладу особистості різноманітні, до них відносять: низьку самооцінку, почуття власної неповноцінності, перфекціонізм (страх не відповідати ідеалам), негативний досвід у минулому. Також до уникаючої поведінки можуть призводити: психологічні травми, високий рівень невротизму або інтроверсії, затяжні депресії, для яких характерна відсутність життєвої енергії та бажання щось робити.

Уникаюча поведінка може з'являтись як у чоловіків, так і у жінок, але є деякі відмінності. Чоловікам з дитинства прищеплюють, що вони мають бути сильними та незалежними, що призводить до небажання виражати емоції і просити про допомогу. У жінок розлад може бути пов'язаний із прагненням уникати суперечок та конфліктів з метою дотримання гармонії в сім'ї.

Не слід недооцінювати уникаючий розлад особистості і помилково вважати таку поведінку особливістю свого характеру. Тривалий перебіг патології призводить до того, що людина втрачає віру в свої здібності і не може повністю розкрити власний потенціал. Вона відчуває безсилля перед життєвими викликами, почуваючи себе неповноцінною. Тривала ізоляція та втрата можливостей призводить до тяжкої депресії, що може стати причиною самогубства.

Усунення уникаючої поведінки передбачає використання лікарських та нелікарських методів лікування. Медикаментозна терапія застосовується з метою зняття депресивних та тривожних станів, з цією метою пацієнтам можуть бути призначені антидепресанти і заспокійливі препарати.

Позитивні результати дає когнітивно-поведінкова та групова терапія, на якій хворі можуть у безпечному (контрольованому) середовищі практикувати соціальні навички. Програму лікування складає лікар після консультації та виключення можливих протипоказань.

Симптоми та ознаки уникаючої поведінки:

• Відсутність близьких друзів та стосунків протягом тривалого періоду часу.
• Висока чутливість до критики або негативного зворотного зв'язку.
• Низька самооцінка, відчуття себе гіршим за інших.
• Небажання ризикувати та пробувати щось нове.
• Уникнення соціальних контактів.

Діагностика при уникаючому розладі особистості:

• Необхідно отримати консультацію фахівця.
• Проводиться ряд тестів з метою конкретизації діагнозу та підбору методів лікування.
• Виключаються протипоказання на проведення терапії.

Прогноз та профілактика уникаючої поведінки:

• Тривалість терапії залежить від занедбаності проблеми.
• Важливим фактором є робота над собою, яка передбачає поступове залучення до соціального життя.
• Спочатку слід позбутися токсичних відносини (якщо такі є у вашому житті), оточивши себе розуміючими і приймаючими людьми.
• Необхідно поступово звикати бувати в ситуаціях, які викликали страх, наприклад, відвідати велику компанію людей (вечірку або бенкет).
• Систематично намагатися заводити нові відносини (це можна робити через інтернет).
• По можливості заручитись підтримкою близьких людей, з якими у вас добрі стосунки.

Протипоказання до лікування уникаючого розладу особистості:

• Вік та певні особистісні якості можуть бути протипоказанням до деяких технік.
• Індивідуальна несприйнятливість до деяких методик (визначається на консультації).
• Ряд психічних розладів та захворювань.

Своєчасне звернення до фахівця дозволить усунути уникаючу поведінку, не допустити серйозних психологічних наслідків, навчитися зав'язувати міцні та гармонійні відносини, що дасть змогу значно покращити якість життя.

Наші фахівці володіють самими передовими методами діагностики і лікування широкого спектру захворювань. Ми гарантуємо вам якісний сервіс та відмінні результати.

Ми готові прийняти вас у будь-який зручний для вас час

Ціни на наші послуги

У прайсі вказано орієнтовну вартість послуг, ціна залежить від виконання процедури та від масштабу проблеми. Точну вартість тієї чи іншої послуги вам назве адміністратор або фахівець після попередньої консультації.

Затуліна Лариса Володимирівна, лікар-психотерапевт

Товмасян Юрій Станіславович, лікар-психолог

Центр "Компас" - це найсучасніше обладнання, виключно кваліфіковані фахівці, якісний та комфортабельний сервіс. Завітайте до нас і переконайтеся в цьому самі.

Записатися до нас